Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі – "Товариство") є товариством з обмеженою відповідальністю, що створене згідно із законодавством України 31 січня 2013 року ("дата реєстрації"). 21 березня 2013 року Товариство було зареєстроване Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансова установа.

Юридична адреса Товариства: вул. Лейпцизька, буд. 15, літ. Б, м. Київ, Україна, 01015.

 Зареєстрований капітал Товариства станом на 31 грудня 2020 року становить 16 634 тис. грн.

 Учасниками Товариства є компанія МАНІВЕО ГРУП ЛТД, Республіка Кіпр (90%) та АТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КАЙЛАС", Україна (10%).

Кінцевим бенефіціарним власником Товариства є громадин України Лизанець Михайло Сергійович .

Товариство створено для надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, з метою та для цілей отримання прибутку.

Необхідні дозвільні документи щодо застосування ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів):

► Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи IK №105 від 21 березня 2013 року;

► Ліцензія щодо надання фінансових послуг, видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 14 травня 2015 року (безстрокова), переоформлена 26 січня 2017 року згідно Розпорядження "Про переоформлення деяким фінансовим установам діючих ліцензій, у зв’язку зі звуженням виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню" № 163 від 26 січня 2017 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" - он-лайн мікрофінансова компанія в Україні та залишається лідером на ринку он-лайн кредитування. Товариство діє під торговельною маркою "Moneyveo".

Moneyveo на ринку фінансових послуг відрізняє:

 Гнучка бізнес-модель, яка легко може використовуватись на різних ринках;

 Комплексна скорингова модель;

 Автоматизація платежів та звітів;

 Автоматична обробка заявок на кредит.

Moneyveo є не тільки лідером ринку, але і флагманом інновацій.

Щоб утримувати лідерські позиції, Товариство весь час удосконалюється та розвивається.  Незмінним лишається головне: Moneyveo  працює 24/7, максимально швидко обробляє заявки і  миттєво  переказує гроші на картку клієнта.

Товариство постійно працює над  створенням  нових та розвитком тих продуктів, що вже існують. Головне завдання - надавати споживачам максимально зручні  та корисні у сучасних реаліях  послуги, щоб у повному обсязі задовольняти потреби клієнтів у додаткових коштах.

У 2020 році Товариство: 

Швидкими темпами росте клієнтська база  Moneyveo підтримуючи високий рівень конверсії та утримання (рівень повторних заявок досягає 70%). За 2020 рік  клієнтська база збільшилася на 25%, у порівнянні з попереднім роком. 

Основні досягнення Товариства у 2020 році:

•  видали кредитів на  7,4 млрд. грн.;

Товариство постійно піклується про безпеку даних користувачів. У 2019 році Moneyveo стала єдиною в Україні мікрофінансовою компанією, яка отримала сертифікат безпеки PCI DSS Level 1. Це підтвердило, що дані банківських карток, які  використовуються в сервісі moneyveo.ua, захищені на найвищому рівні. А в 2020-му Moneyveo підвищила безпеку до рівня  Service  Provider.

Про лідерство Манівео на ринку онлайн-кредитування свідчать і щорічні перемоги в авторитетних конкурсах і рейтингах. Серед них: "Лідер року", "Кращий сервіс онлайн-кредитування в Україні" за версією PaySpace Magazine Awards, "Вибір року", "Бренд року", "Зірка якості" тощо.

У рамках програми корпоративної соціальної відповідальності, Moneyveo надає українським військовим адресну і планову систематичну матеріальну підтримку. Зокрема, виділяє гроші на лікування воїнів АТО/ООС у Центрі реабілітації при Інституті медицини праці ім. Кундієва. Підписано Меморандум про співпрацю з Чернігівським обласним центром комплексної реабілітації.

Водночас Moneyveo приділяє багато уваги освітнім проєктам. Співробітники Товариства проводять для студентів Національного університету "Києво-Могилянська академія" курси з інтернет-маркетингу. Moneyveo приєдналася до освітнього онлайн-курсу для українських бійців від Київської школи економіки. А разом із Мінцифрою запустила два освітніх серіали — "Кіберняні" та "Переведення бізнес-процесів в онлайн".

Основи формування та розкриття облікової політики для цілей бухгалтерського обліку, звітності та оподаткування, а також сукупність методологічних принципів і правил, що визначають порядок і організацію бухгалтерського та податкового обліку регулюються документом "Положення про облікову політику відповідно до МСФЗ".

Основним інструментом оперативного планування та контролінгу є система бюджетного управління. Цілі, принципи, методи, порядок та терміни бюджетування регулюється документом "Положення про бюджетування та управлінську звітність".

Суб'єктами оперативного фінансового управління і контролю є Фінансовий директор (CFO), Головний бухгалтер (Chief Accountant).

Доходи та витрати Товариства за 2020 рік представлені наступним чином:

Процентний дохід за наданими кредитами – 3 166 170 тис грн

Операційні витрати – 2 852 257 тис грн

Витрати з податку на прибуток  - 42 798 тис грн

Фінансовий результат – 194 426  тис грн.

Товариство здійснює свою діяльність в Україні. Попри те, що економіка України вважається ринковою, вона продовжує демонструвати певні особливості, властиві економіці, що розвивається. Такі особливості характеризуються, але не обмежуються, низьким рівнем ліквідності на ринках капіталу, високою інфляцією та значним дефіцитом балансу державних фінансів та зовнішньої торгівлі.

Крім того, з кінця 2019 року розпочалося глобальне розповсюдження COVID-19, яке суттєво вплинуло на економічне становище як України, так і всіх країн світу. А стрімке поширення пандемії коронавірусу COVID-19 у березні 2020 року та обмеження, введені для боротьби з нею, визначили ситуацію на світових товарних і фінансових ринках.

В першу чергу, для мінімізації економічних ризиків Товариство вжило низку консервативних обмежень щодо видачі кредитів та змінило оцінку кредитоспроможності позичальників.

В числі заходів для мінімізації ризиків для працівників в період пандемії  COVID-19 Товариство масово перевело своїх працівників на віддалену роботу з дому, за виключенням осіб, які необхідні для запуску та підтримки критично важливих сфер офісних систем. Всі робочі процеси при цьому в режимі віддаленої роботи працюють безперебійно.

Незважаючи на дані умови український ринок мікрокредитування працює та демонструє зростання.

Moneyveo, за різними даними, займає від 20% до 30% ринку мікрофінансових компаній. Станом на кінець 2020 року кількість постійних клієнтів Moneyveo  зросла  до 950 тис. За даними аналітиків Товариства, у період карантину попит на послуги  сервісу підвищився приблизно у 1,5 рази.

Товариство є визнаним лідером галузі і співпрацює з талановитим, професійним та прихильним персоналом з високою мотивацією. Персонал такого високого рівня є основою для здійснення Товариством успішної діяльності. Тому Товариство проводить політику, яка передбачає участь співробітників в досягненнях та в постійному зростанні Товариства в майбутньому.

Директор, Заступник директора та Директор з персоналу визначають та затверджують політику та принципи, націлені на зростання добробуту всіх співробітників, а також Учасників Товариства. Поінформованість співробітників про цілі та завдання Товариства дозволить співробітникам ефективно виконувати свої посадові обов'язки. Функціональні обов'язки посади вказуються в документі "Посадова інструкція" для кожної відповідної посади.

Товариство, його посадові особи і всі працівники керуються в своїй діяльності нормами законодавства,  а також етичними нормами, описаними в "Положенні про корпоративну етику", і є обов'язковими для ознайомлення кожного співробітника.  

Протягом 2020 року середньооблікова чисельність працівників в Товаристві становила 335 осіб (2019 рік: 305 осіб).

Кадрова політика Товариства спрямована на дотримання законодавства про працю в сферах охорони праці та здоров'я працівників, оплати праці, забезпечення соціального захисту відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Соціальний пакет для співробітників визначається на рівні Товариства з урахуванням внутрішніх політик, бізнес-планів, бюджетів, положень внутрішнього трудового розпорядку, після чого фіксується в нормативно-розпорядчих актах Товариства та реалізується виходячи з фінансових результатів діяльності та поточних фінансових можливостей підприємства.

Ефективне управління ризиками – один з ключових елементів корпоративного управління Товариства, багато в чому визначає його стабільність і успішність. Неухильне зростання обсягів бізнесу, розширення спектра послуг, що надаються, формування нової продуктової лінійки вимагають від Товариства постійного вдосконалення діючої системи управління ризиками.

Основними видами ризиків є:

В якості основних цілей управління ризиками, Товариство розглядає мінімізацію впливу негативних факторів на вирішення завдань, поставлених стратегічним планом, забезпечення конкурентоспроможності на ринку послуг онлайн кредитування, підвищення ефективності його діяльності. Поставлені цілі Товариство досягає, вирішуючи такі завдання:

 • впровадження принципів обліку ризиків при прийнятті управлінських рішень на основі чітких процедур їх виявлення та оцінки, прийнятих у вітчизняній та міжнародній практиці;

• забезпечення повного контролю над ризиками за рахунок опису та оцінки всіх істотних для Товариства ризиків, створення ефективної системи моніторингу ризиків;

• аналіз впливу ризиків на ключові показники діяльності Товариства та підвищення якості бізнес-процесів;

• організація основної діяльності, що забезпечує протидію шахрайству та збереження працездатності при надзвичайних ситуаціях.

Основні методи управління ризиками, органи управління ризиками та здійснення внутрішнього контролю визначені в "Положенні про організацію внутрішнього контролю управління ризиками" застосовуються в залежності від виду ризику.

Стратегія розвитку є одним з основних елементів корпоративного управління Товариства.

У стратегії розвитку визначаються пріоритетні напрямки діяльності, основні цілі та завдання, в тому числі якісні і кількісні показники розвитку та терміни їх досягнення, а також розглядаються альтернативи стратегічного розвитку відповідних напрямків діяльності.

Товариство розробляє стратегію розвитку на середньо-, довгострокову перспективу, яка затверджується не пізніше кінця року, що передує планованому періоду. Стратегія розвитку Товариства передається Директором, для подальшого розгляду, узгодження та затвердження наглядовою радою.

Стратегія розвитку є основою для розробки конкретних програм діяльності, бюджету Товариства. Суб'єктами стратегічного розвитку та управління Товариства  є Директор (СEO).

Стратегія та завдання Товариства "Манівео швидка фінансова допомога" на найближче майбутнє,  саме на 2021 рік, - забезпечити ріст видач онлайн кредитів у два рази та отримати півторамільйонного клієнта.

Під корпоративним управлінням Товариство розуміє систему взаємовідносин між його власниками - Учасниками, виконавчим органом – Директором та Наглядовою Радою, контролюючими органами та іншими зацікавленими особами з метою забезпечення збереження наданих Учасниками коштів, їх ефективного використання, зниження ризиків для підвищення інвестиційної привабливості та вартості капіталу Товариства.

Товариство також розглядає корпоративне управління, як засіб підвищення ефективності діяльності, зміцнення репутації Товариства та зниження витрат, які стосуються залучення капіталу. Корпоративне управління Товариства ґрунтується на наступних принципах:

Підзвітність. Кодекс передбачає підзвітність Директора Компанії Наглядовій Раді відповідно до Статуту Товариства та служить керівництвом для Директора при виробленні стратегії, здійсненні управління, та контролю за діяльністю підрозділів Товариства, в тому числі керівників таких підрозділів згідно структури корпоративного управління.

Справедливість. Товариство зобов'язується захищати права Учасників і забезпечувати рівне ставлення до всіх Учасників. Також Товариство визнає, що інвестиції в кваліфіковані кадри складають основу довгострокового успіху і формує команду професіоналів, безперервно дбає про підвищення кваліфікації працівників, мотивації, соціальної захищеності та відданості корпоративним цінностям:

Прозорість. Товариство забезпечує своєчасне розкриття достовірної інформації про всі істотні умови, що стосуються його діяльності, в тому числі про фінансове становище, результати діяльності, структуру власності та управління Товариством, а також вільний доступ до такої інформації для всіх зацікавлених осіб.

Відповідальність. Товариство визнає права всіх зацікавлених осіб, передбачені Договором Учасників, Статутом, чинним законодавством, і прагне до співпраці з такими особами з метою свого розвитку і забезпечення фінансової стійкості.

Законність і Етика. Товариство, його посадові особи і всі працівники керуються в своїй діяльності нормами чинного законодавства, внутрішніми нормативними документами, а також етичними нормами.

Кодекс Корпоративного управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" затверджено Рішенням Загальних зборів Учасників , Протокол №16/07 від 16 липня 2018 року.

Метою цього Кодексу корпоративного управління є визначення принципів та підходів, що забезпечують дотримання прав Учасників Товариства, а також стандартизації і систематизації важливих аспектів корпоративного управління для прозорості і ефективності управління Товариством.

Вищим органом управління Товариства є Загальні збори Учасників. Від імені Учасників, контроль за діяльністю Компанії здійснює Наглядова рада, на чолі якої знаходиться Голова Наглядової Ради. Загальне та оперативне керівництво діяльності Компанії здійснюється виконавчим органом Компанії – Директором. Виконавчий орган обирається та затверджується Загальними зборами Учасників. Для виконання загального та оперативного керівництва, Директор управляє та очолює Управлінську Раду, до якої входить прямо підпорядкований Вищий менеджмент та опосередковано підпорядкований Операційний менеджмент. При цьому, для стратегічного контролю, Директор один раз на три роки обирає Комітет Кураторів.

Прозорість і своєчасне розкриття достовірної інформації зацікавленим особам є одним з основних принципів корпоративного управління Товариства.

Основними принципами розкриття інформації є регулярність і оперативність її надання, доступність такої інформації для більшості учасників та інших зацікавлених осіб, які мають право на отримання такої інформації, достовірність і повнота її змісту, дотримання розумного балансу між відкритістю Товариства та дотриманням його комерційних інтересів. Інформація, яку надає Товариство, носить збалансований характер. При висвітленні своєї діяльності Товариство не ухиляється від розкриття негативної інформації про себе, яка є суттєвою для Учасників та потенційних інвесторів. Товариство своєчасно розкриває та публікує  всю інформацію на офіційному інтернет-сайті Товариства  відповідно до вимог чинного законодавства.

ТОВ “ПрайсвотерхаусКуперс Ешуренс”

38453894

https://www.pwc.com/ua/uk

Аудиторський звіт оприлюднено разом із фінансовою звітністю підприємства на вебсторінці https://moneyveo.ua/uk/confidentiality/public/. Аудитор підприємства наклав свій кваліфікований електронний підпис на цю звітність у форматі iXBRL виключно для виконання вимог процедури подання звітності у форматі iXBRL до Центру збору фінансової звітності, а не для підтвердження цієї звітності чи будь-якої її частини, і не несе ніякої відповідальності за цю звітність. Керівництво підприємства несе відповідальність за складання та подання цієї звітності у форматі iXBRL. Відповідальність аудитора описано у відповідному розділі аудиторського звіту.

Пахуча Людмила Станіславівна

Договір на надання послуг з обов'язкового аудиту від 11 січня 2021 року

01.01.2020-31.12.2020 р.

Виконання завдання з обов’язкового аудиту здійснювалось в період з 11 січня 2021 року по 30 квітня 2021 року.

1075495,58 гривень

01 - немодифікована думка

Ця фінансова звітність була підготовлена у відповідності до Міжнародних Стандартів Фінансової звітності ("МСФЗ") у редакції, опублікованій Радою з Міднародніх Стандартів фінансової звітності.

Фінансова звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2020 року, затверджена для випуску «28» квітня 2021 року і підписана управлінським персоналом в особі директора Товариства та головного бухгалтера.

Рік, що закінчується 31 грудня 2020 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Протягом 2020 та 2019 років, Товариство надавало короткострокові бланкові кредити в національній валюті.

У таблиці далі показані зміни у сумі оціночного резерву під кредитні збитки та валової балансової вартості дебіторської заборгованості з наданих кредитів з початку до закінчення звітного періоду:

* у статті "Інші зміни" для резерву під очікувані кредитні збитки по кредитах віднесених до Етапу 2 та до Етапу 3 відображена сума витрат на формування резерву по кредитах, виданих протягом 2020 року, які були продані у факторинг протягом відповідного року, а також по тих кредитах, які були видані у 2020 році та є на балансі Товариства станом на 31 грудня 2020 року.

* у статті "Інші зміни" для резерву під очікувані кредитні збитки по кредитах віднесених до Етапу 2 та до Етапу 3 відображена сума витрат на формування резерву по кредитах, виданих протягом 2019 року, які були продані у факторинг протягом відповідного року, а також по тих кредитах, які були видані у 2019 році та є на балансі Товариства станом на 31 грудня 2019 року.

Примітка 104000

Примітка 110000

Примітка 800600

Станом на 31 грудня 2020 року поточні та депозитні рахунки Товариства відкриті у семи банківських установах. Станом на 31 грудня 2020 року 39% грошових коштів розміщено у банку АТ "ОТП БАНК"),  23% грошових коштів розміщено у "Приватбанку", який станом на звітну дату перебуває у державній власності, 18% грошових коштів розміщено у банку "Земельний капітал" (ліцензія НБУ №113, від 16.11.2011), 10% грошових коштів розміщено у "Альфа-банку" (ліцензія НБУ №61, від 05.10.2011), 9% грошових коштів розміщено у банку "Юнекс" ( ліцензія НБУ №56  від 28.10.2011), 1% грошових коштів розміщено у банках  "КредоБанк" (ліцензія НБУ №43, від 11.10.2011) та у банку "Глобус" (ліцензія НБУ №240, від 21.01.2019, попередня діюча ліцензія НБУ № 240 від 26.10.2011). Станом на 31 грудня 2019 року поточні та депозитні рахунки  Товариства були відкриті у п’яти банківських установах. 78% грошових коштів станом на 31 грудня 2019 року розміщено у "ПриватБанку", 11.4% грошових коштів розміщено у банку "Земельний Капітал", 6.2% грошових коштів розміщено у банку "Юнекс", 2.6% грошових коштів розміщено у "КредоБанк" та 1.8% грошових коштів розміщено у банку "Глобус".

Склад грошових коштів та їх еквівалентів представлений наступним чином:

Грошові кошти та їх еквіваленти за станом на 31 грудня 2020 року зберігаються в національній валюті на банківських рахунках Товариства, на депозитних рахунках кошти відсутні  (станом на 31 грудня 2019 року: в національній валюті, з них 1 651 тис. грн. – на депозитних рахунках на вимогу).

Рахунки в платіжних системах – різниця між грошовими коштами, сплаченими клієнтами Товариства з використанням платіжних карток, що підлягають переказу на поточні рахунки Товариства іншими фінансовими установами (платіжними системами) та  грошовими коштами, сплаченими платіжними системами на платіжні картки клієнтів Товариства, які Товариство повинне перерахувати на користь платіжних систем.

Обмеження права Товариства на користування грошовими коштами у 2020 та 2019 роках були відсутні.

Залишок коштів на кінець року

2020     82 918

2019     19 522

У статтю "Інші надхождення" включена сума надходжень грошових коштів, отриманих за операціями продажу кредитів у факторинг, у сумі 171 112 тис.грн. (2019 рік: 140 717 тис.грн.).

Примітка  827570

Примітка 835110

Примітка 800600

Адміністративні витрати

Адміністративні витрати представлені наступним чином :

Протягом 2020 та 2019 років Товариство сплачувало роялті компанії МАНІВЕО ГРУП ЛТД, зареєстрованій на Кіпрі, за використання торгових марок.

Витрати на збут

Витрати на збут представлені наступним чином:

Фінансові доходи та фінансові витрати

Фінансові доходи та витрати представлені наступним чином

Примітка 800200

Примітка 823000

                                                                     2020 р.           2019 р.

Фінансові доходи та витрати представлені наступним чином

Примітка 822390

Примітка 811000

Примітка 800200

Примітка 835110

Примітка 823180

Процентні доходи за 2020 рік у розмірі 3 166 170 тиc.грн. (2019 рік: 2 890 793 тис. грн.) являють собою доходи від надання позик, включаючи пені та штрафи за простроченою заборгованістю за наданими кредитами.

Примітка 832610

Примітка 827570

Процентні кредити та запозичення первісно визнаються за справедливою вартістю отриманої суми боргу за вирахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з його отриманням. Після первісного визнання процентні кредити та запозичення обліковуються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка. Прибутки та збитки за зобов’язаннями відображаються у звіті про сукупний дохід у разі припинення визнання зобов’язання, а також в процесі його амортизації. При первісному визнанні процентних кредитів та запозичень, що отримані від учасників Товариства за ставками, які відрізняються від ринкових, різниця між справедливою та номінальною вартостями даних кредитів та запозичень визнається у складі капіталу.

Грошові кошти та їх еквіваленти включають грошові кошти на банківських та депозитних рахунках з первісним строком не більше трьох місяців, а також грошові кошти в дорозі. Грошові кошти в дорозі – кошти Товариства по транзакціях, що ініціюються клієнтами Товариства з використанням банківських карток, переказ яких на користь Товариства здійснюється з використанням електронних способів обробки платежів на підставі укладених договорів з фінансовими компаніями – платіжними системами. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за амортизованою вартістю, оскільки (i) вони утримуються для отримання передбачених договором грошових потоків і ці грошові потоки являють собою виключно виплати основної суми боргу та процентів та (ii) вони не віднесені у категорію оцінки за справедливою вартістю через прибуток чи збиток.

Відстрочений податок на прибуток нараховується за методом зобов’язань станом на дату складання звіту про фінансовий стан по всіх тимчасових різницях між податковою базою активів і зобов’язань та їх балансовою вартістю, відображеною для цілей фінансової звітності. Відстрочені податкові зобов’язання, суми податку на прибуток, які підлягають сплаті в майбутніх періодах, визнаються за всіма оподатковуваними тимчасовими різницями. Відстрочені податкові активи, суми податку на прибуток, які підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах, визнаються за всіма неоподатковуваними тимчасовими різницями і невикористаним податковим кредитом і податковими збитками, перенесеними на наступні періоди, якщо існує ймовірність отримання оподатковуваного прибутку, відносно якого можна застосувати неоподатковувану тимчасову різницю, а також податковий кредит та невикористані податкові збитки. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на дату складання балансу і зменшується, якщо більше не існує ймовірності отримання достатнього оподатковуваного прибутку, який дозволив би реалізувати частину або всю суму такого відстроченого податкового активу. Невизнані раніше відстрочені податкові активи переоцінюються на дату балансу і визнаються тоді, коли виникає вірогідність отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, що дає можливість реалізувати відстрочений податковий актив. Відстрочені податкові активи і зобов’язання визначаються за ставками податку, застосування яких очікується при реалізації активу або погашенні зобов’язання, на основі податкових ставок (і положень податкового законодавства), що діють на звітну дату. Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання підлягають взаємозаліку за наявності повного юридичного права зарахувати поточні податкові активи в рахунок поточних податкових зобов’язань, якщо вони відносяться до податків на прибуток, нарахованих тим самим податковим органом на той самий суб’єкт господарювання.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за датою введення об’єкту основних засобів у експлуатацію. Амортизація нараховується за прямолінійним методом. Товариство застосовує такі строки корисного використання: Машини та обладнання / офісна техніка 3 роки; Офісні меблі 3 роки. Визнання основних засобів припиняється при вибутті або у випадку, коли у майбутньому не очікується отримання економічної вигоди від використання або реалізації певного активу. Прибуток або збиток в результаті припинення визнання активу (розраховані як різниця між чистими надходженнями від вибуття і балансовою вартістю активу), включаються до складу прибутку або збитку у звітному році, коли визнання активу було припинене.

Амортизація нараховується за прямолінійним методом. Товариство застосовує такі строки корисного використання: Авторські та суміжні з ними права, програмне забезпечення 5-10 років; Права на комерційні позначення 10 років; Інші нематеріальні активи 1 рік.

Товариство здійснює поточні відрахування до Державного пенсійного фонду. Внески розраховуються як певний встановлений законодавством відсоток від загальної суми заробітної плати. Товариство не має ані юридичного ані конструктивного зобов’язання здійснювати подальші внески щодо заробітної плати. Зобов’язання за внесками виникає разом із зобов’язанням із заробітної плати. Вказані витрати за внесками відносяться до того ж періоду, що й відповідна сума заробітної плати.

Фінансові активи – класифікація і подальша оцінка – категорії оцінки. Товариство класифікує фінансові активи у такі категорії оцінки: за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід і за амортизованою вартістю. Класифікація та подальша оцінка боргових фінансових активів залежить від (i) бізнес-моделі Товариства для управління відповідним портфелем активів та (ii) характеристик грошових потоків за активом. Фінансові активи – класифікація і подальша оцінка – бізнес-модель. Бізнес-модель відображає спосіб, у який Товариство управляє активами з метою отримання грошових потоків: чи є метою Товариства (i) виключно отримання передбачених договором грошових потоків від активів («утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків»), або (ii) отримання передбачених договором грошових потоків і грошових потоків, які виникають у результаті продажу активів («утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу»), або якщо не застосовується ні пункт (i), ні пункт (ii), фінансові активи відносяться у категорію «інших» бізнес-моделей та оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток. Бізнес-модель визначається для групи активів (на рівні портфеля) на основі всіх відповідних доказів діяльності, яку Товариство має намір здійснити для досягнення цілі, встановленої для портфеля, наявного на дату оцінки. Фактори, які Товариство враховує при визначенні бізнес-моделі, включають мету і склад портфеля та минулий досвід отримання грошових потоків по відповідних активах. Фінансові активи – класифікація і подальша оцінка – характеристики грошових потоків. Якщо бізнес-модель передбачає утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків або для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу, Товариство оцінює, чи являють собою грошові потоки виключно виплати основної суми боргу та процентів («тест на виплати основної суми боргу та процентів» або «SPPI-тест»). Фінансові активи із вбудованими похідними інструментами розглядаються у сукупності, щоб визначити, чи є грошові потоки по них виплатами виключно основної суми боргу та процентів. У ході такої оцінки Товариство аналізує, чи відповідають передбачені договором грошові потоки умовам базового кредитного договору, тобто проценти включають тільки відшкодування щодо кредитного ризику, вартості грошей у часі, інших ризиків базового кредитного договору та маржу прибутку. Якщо умови договору передбачають схильність до ризику чи волатильності, які не відповідають умовам базового кредитного договору, відповідний фінансовий актив класифікується та оцінюється за справедливою вартістю через прибуток чи збиток. SPPI-тест виконується при первісному визнанні активу, а подальша переоцінка не проводиться. Фінансові активи – рекласифікація. Фінансові інструменти рекласифікуються тільки у випадку, якщо змінюється бізнес-модель для управління цим портфелем у цілому. Рекласифікація проводиться перспективно з початку першого звітного періоду після зміни бізнес-моделі. Товариство не змінювало свою бізнес-модель протягом поточного та порівняльного періодів і не здійснювало рекласифікації. Знецінення фінансових активів – оціночний резерв під очікувані кредитні збитки. На основі прогнозів Товариство оцінює очікувані кредитні збитки, пов'язані з борговими інструментами, які оцінюються за амортизованою вартістю та за справедливою вартістю через інший сукупний дохід на кожну звітну дату. Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає: (i) об'єктивну і зважену з урахуванням імовірності суму, визначену шляхом оцінки діапазону можливих результатів, (ii) вартість грошей у часі та (iii) всю обґрунтовану і підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнозовані майбутні економічні умови, доступну на звітну дату без надмірних витрат і зусиль. Товариство застосовує «триетапну» модель обліку знецінення на основі змін кредитної якості з моменту первісного визнання. Фінансовий інструмент, який не є знеціненим при первісному визнанні, класифікується як такий, що відноситься до Етапу 1. Для фінансових активів Етапу 1 очікувані кредитні збитки оцінюються за сумою, яка дорівнює частині очікуваних кредитних збитків за весь строк, що виникають внаслідок дефолтів, які можуть відбутися протягом наступних 12 місяців чи до дати погашення відповідно до договору, якщо вона настає до закінчення 12 місяців («12-місячні очікувані кредитні збитки»). Якщо Товариство ідентифікує значне підвищення кредитного ризику з моменту первісного визнання, актив переводиться в Етап 2, а очікувані кредитні збитки за цим активом оцінюються на основі очікуваних кредитних збитків за весь строк, тобто до дати погашення відповідно до договору, але з урахуванням очікуваної передоплати, якщо вона передбачена («очікувані кредитні збитки за весь строк»). Опис порядку визначення Товариством значного підвищення кредитного ризику наведений у Примітці 17. Якщо Товариство визначає, що фінансовий актив є знеціненим, актив переводиться в Етап 3, і очікувані по ньому кредитні збитки оцінюються як очікувані кредитні збитки за весь строк. Визначення Товариством кредитно-знецінених активів та визначення дефолту описані у Примітці 17. Для придбаних чи створених кредитно-знецінених фінансових активів очікувані кредитні збитки завжди оцінюються як очікувані кредитні збитки за весь строк. У Примітці 17 наведено інформацію про вхідні дані, припущення і методи розрахунку, використані для оцінки очікуваних кредитних збитків. Фінансові активи – списання. Фінансові активи списуються повністю або частково, коли Товариство вичерпало всі практичні можливості щодо їх стягнення і дійшло висновку про необґрунтованість очікувань відносно відшкодування таких активів. Списання - це подія припинення визнання. Товариство може списати фінансові активи, щодо яких ще вживаються заходи з примусового стягнення, коли Товариство намагається стягнути суми заборгованості за договором, хоча у нього немає обґрунтованих очікувань щодо їх стягнення. Фінансові активи – припинення визнання. Товариство припиняє визнання фінансових активів, коли (а) активи погашені або права на отримання грошових потоків від активів інакше втратили свою чинність, або (б) Товариство передало права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклало угоду про передачу, і при цьому (i) також передало в основному всі ризики та вигоди, пов’язані з володінням активами, або (ii) Товариство не передало та не залишило в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинило здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов’язаній стороні без внесення додаткових обмежень на перепродаж. Фінансові активи – модифікація. Товариство іноді переглядає або іншим чином модифікує договірні умови фінансових активів. Товариство оцінює, чи є модифікація передбачених договором грошових потоків суттєвою з урахуванням, серед іншого, таких факторів: наявності нових договірних умов, які мають значний вплив на профіль ризиків за активом (наприклад, участь у прибутку чи дохід на капітал), суттєвої зміни процентної ставки, зміни валютної деномінації, появи нового чи додаткового кредитного забезпечення, які чинять істотний вплив на кредитний ризик, пов'язаний з активом, або значного подовження строку кредиту у випадках, коли позичальник не зазнає фінансових труднощів. Якщо модифіковані умови суттєво відрізняються, так що права на грошові потоки від первісного активу спливають, Товариство припиняє визнання первісного фінансового активу і визнає новий актив за справедливою вартістю. Датою перегляду умов вважається дата первісного визнання для цілей розрахунку подальшого знецінення, у тому числі для визначення факту значного підвищення кредитного ризику. Товариство також оцінює відповідність нового кредиту чи боргового інструмента критерію виплат виключно основної суми боргу та процентів. Будь-яка різниця між балансовою вартістю первісного активу, визнання якого припинене, та справедливою вартістю нового, суттєво модифікованого активу відображається у складі прибутку чи збитку, якщо різниця, по суті, не відноситься до операції з капіталом із власниками. У ситуації, коли перегляд умов був викликаний фінансовими труднощами контрагента чи його неспроможністю виконати первинно узгоджені платежі, Товариство порівнює первісні та скориговані грошові потоки з активами на предмет істотної відмінності ризиків та вигод від активу внаслідок модифікації умови договору. Якщо ризики і вигоди не змінюються, істотна відмінність модифікованого активу від первісного активу відсутня, то його модифікація не призводить до припинення визнання. Товариство здійснює перерахунок валової балансової вартості шляхом дисконтування модифікованих грошових потоків за договором за первісною ефективною процентною ставкою (чи за ефективною процентною ставкою, скоригованою з урахуванням кредитного ризику для придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів) і визнає прибуток чи збиток від модифікації у складі прибутку чи збитку.

Справедлива вартість – це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов’язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим підтвердженням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок – це такий ринок, на якому операції щодо активів і зобов’язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на поточній основі. Методи оцінки, такі як модель дисконтування грошових потоків, а також моделі, основані на даних аналогічних операцій, що здійснюються на ринкових умовах, або на результатах аналізу фінансових даних об'єкта інвестицій, використовуються для визначення справедливої вартості окремих фінансових інструментів, для яких ринкова інформація про ціну угод відсутня. Оцінки справедливої вартості аналізуються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином: (i) до Рівня 1 відносяться оцінки за цінами котирувань (нескоригованих) на активних ринках для ідентичних активів або зобов'язань, (ii) до Рівня 2 – отримані за допомогою методів оцінки, в яких усі використані істотні вхідні дані, які або прямо (наприклад, ціна), або опосередковано (наприклад, розраховані на основі ціни) є спостережуваними для активу або зобов'язання (тобто, наприклад, розраховані на основі ціни), і (iii) оцінки Рівня 3 – це оцінки, що не основані виключно на спостережуваних ринкових даних (тобто для оцінки потрібен значний обсяг вхідних даних, які не спостерігаються на ринку). Витрати на проведення операції – це притаманні витрати, що безпосередньо пов’язані із придбанням, випуском або вибуттям фінансового інструмента. Притаманні витрати – це витрати, що не були б понесені, якби операція не здійснювалась. Витрати на проведення операції включають виплати та комісійні, сплачені агентам (у тому числі працівникам, які виступають у якості торгових агентів), консультантам, брокерам та дилерам; збори, які сплачуються регулюючим органам та фондовим біржам, а також податки та збори, що стягуються при перереєстрації права власності. Витрати на проведення операції не включають премій або дисконтів за борговими зобов’язаннями, витрат на фінансування, внутрішніх адміністративних витрат чи витрат на зберігання. Амортизована вартість – це вартість при початковому визнанні фінансового інструмента мінус погашення основного боргу плюс нараховані проценти, а для фінансових активів – мінус резерв під очікувані кредитні збитки. Нараховані проценти включають амортизацію відстрочених витрат за угодою при початковому визнанні та будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної процентної ставки. Нараховані процентні доходи та нараховані процентні витрати, в тому числі нарахований купонний дохід та амортизований дисконт або премія (у тому числі комісії, які переносяться на наступні періоди при первісному визнанні, якщо такі є), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей звіту про фінансовий стан. Метод ефективної процентної ставки – це метод розподілу процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної процентної ставки (ефективної процентної ставки) від балансової вартості інструмента. Ефективна процентна ставка – це процентна ставка, за якою розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (без урахування майбутніх кредитних збитків) точно дисконтуються протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту або, у відповідних випадках, протягом коротшого терміну до валової балансової вартості фінансового інструменту. Ефективна процентна ставка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни процентної ставки, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, встановлену для даного інструмента, або інших змінних факторах, які не змінюються залежно від ринкових ставок. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок поточної вартості включає всі комісійні та виплати, сплачені або отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки. Для активів, які є придбаними чи створеними кредитно-знеціненими (POCI) фінансовими активами при первісному визнанні, ефективна процентна ставка коригується на кредитний ризик, тобто розраховується на основі очікуваних грошових потоків при первісному визнанні, а не на основі договірних грошових потоків. Фінансові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, спочатку обліковуються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку обліковуються за справедливою вартістю, скоригованою на витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків. Після первісного визнання щодо фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, та інвестицій у боргові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, визнається резерв під очікувані кредитні збитки, що призводить до визнання бухгалтерського збитку одразу після первісного визнання активу. Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди "звичайної" купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Товариство зобов’язується здійснити поставку фінансового активу. Всі інші операції з придбання фінансових інструментів визнаються тоді, коли суб’єкт господарювання стає стороною договору про придбання фінансового інструменту.

Фінансові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, спочатку обліковуються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку обліковуються за справедливою вартістю, скоригованою на витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків. Після первісного визнання щодо фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, та інвестицій у боргові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, визнається резерв під очікувані кредитні збитки, що призводить до визнання бухгалтерського збитку одразу після первісного визнання активу.

Фінансові зобов'язання – категорії оцінки. Фінансові зобов'язання класифікуються як у подальшому оцінювані за амортизованою вартістю, крім: (i) фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток: ця класифікація застосовується до похідних фінансових інструментів, фінансових зобов'язань, утримуваних для торгівлі (наприклад, короткі позиції по цінних паперах), умовної винагороди, визнаної покупцем при об'єднанні бізнесу, та інших фінансових зобов'язань, визначених як такі при первісному визнанні; та (ii) договорів фінансової гарантії та зобов'язань із надання кредитів. Фінансові зобов'язання – припинення визнання. Визнання фінансових зобов'язань припиняється у разі їх погашення (тобто коли зобов'язання, вказане у договорі, виконується чи припиняється або закінчується строк його виконання). Обмін борговими інструментами з істотно відмінними умовами між Товариством та його первісними кредиторами, а також суттєві модифікації умов існуючих фінансових зобов'язань обліковуються як погашення первісного фінансового зобов'язання та визнання нового фінансового зобов'язання. Умови вважаються суттєво відмінними, якщо дисконтована приведена вартість грошових потоків відповідно до нових умов, включаючи всі сплачені винагороди за вирахуванням отриманих винагород, дисконтованих із використанням первісної ефективної процентної ставки, як мінімум, на 10% відрізняється від дисконтованої приведеної вартості решти грошових потоків від первісного фінансового зобов'язання. Якщо обмін борговими інструментами чи модифікація умов обліковується як погашення, всі витрати або сплачені винагороди визнаються у складі прибутку чи збитку від погашення. Якщо обмін або модифікація не обліковується як погашення, всі витрати чи сплачені винагороди відображаються як коригування балансової вартості зобов'язання і амортизуються протягом строку дії модифікованого зобов'язання, що залишився. Модифікації зобов'язань, які не призводять до їх погашення, обліковуються як зміна оціночного значення за методом нарахування кумулятивної амортизації заднім числом, при цьому прибуток або збиток відображається у складі прибутку чи збитку.

Функціональною валютою та валютою представлення фінансової звітності Товариства є українська гривня. Це валюта основного економічного середовища, в якому Товариство здійснює свою діяльність. Операції, виражені у валюті, що відрізняється від функціональної валюти (іноземній валюті), первісно відображаються у гривнях за обмінним курсом на дату операції, встановленим Національним банком України («НБУ»). Монетарні активи і зобов’язання, виражені в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту за офіційним курсом НБУ, що діє на звітну дату. Немонетарні статті, які оцінюються за первісною вартістю в іноземній валюті, перераховуються в гривні за обмінним курсом, що діяв на дату первісної операції. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, перераховуються за обмінним курсом, що діяв на дату визначення справедливої вартості. Усі реалізовані та нереалізовані прибутки та збитки, які виникають внаслідок курсових різниць, включаються до складу звіту про сукупний дохід за період.

На кожну звітну дату Товариство проводить оцінку наявності ознак можливого зменшення корисності активу. За наявності таких ознак чи необхідності проведення щорічного тестування на предмет знецінення, Товариство визначає очікувану вартість відшкодування активу. Очікувана вартість відшкодування активу є більшою з двох величин: справедливої вартості активу або групи активів, що генерують грошові потоки, за вирахуванням витрат на реалізацію та вартості використання активу, окрім випадків, коли актив не генерує грошові потоки, які значною мірою є незалежними від грошових потоків, що їх генерують інші активи або групи активів. У випадках, коли балансова вартість активу перевищує його очікувану вартість відшкодування, вважається що корисність активу зменшилась і його балансова вартість списується до очікуваної вартості відшкодування. При оцінці вартості використання активу очікувані потоки грошових коштів дисконтуються до їх теперішньої вартості із застосуванням ставки дисконтування до оподаткування, що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошових коштів у часі та ризики, пов’язані з таким активом. Збитки від зменшення корисності активів, які не були переоцінені, що використовуються в операційній діяльності, визнаються у звіті про сукупний дохід. Проте, збиток від зменшення корисності щодо активу, який було переоцінено, визнається безпосередньо проти будь-якої дооцінки активу в межах, що не перевищують суму такої дооцінки, визнаної для цього активу. На кожну звітну дату здійснюється оцінка наявності ознак того, що збиток від зменшення корисності активу визнаний у попередні періоди, вже не існує або зменшився. При наявності таких ознак, вартість відшкодування активу переоцінюється. Попередньо визнаний збиток від зменшення корисності активу сторнується, тільки при наявності змін в оцінках використаних для визначення вартості відшкодування активу з моменту, коли останній збиток від зменшення корисності був визнаний. У такому випадку балансова вартість активу збільшується до вартості його відшкодування. Збільшена балансова вартість активу не може перевищувати балансову вартість активу, що була б визначена за мінусом амортизації, якщо збитки від зменшення корисності не були б визнані в попередніх роках. Сторнування збитків від зменшення корисності активів відображається в звіті про сукупний дохід. Внаслідок такого сторнування амортизаційні відрахування коригуються в наступних періодах для того щоб розподілити переоцінену балансову вартість активу, за мінусом залишкової вартості, на систематичній основі протягом залишкового періоду його корисного використання.

Нематеріальні активи Товариства мають кінцевий термін використання та включають переважно придбане та капіталізоване програмне забезпечення, торгові марки та ліцензії. Придбані ліцензії на комп’ютерне програмне забезпечення, патенти та торгові марки капіталізуються на основі витрат, понесених на їх придбання та впровадження. Витрати, безпосередньо пов’язані з розробкою унікальних програмних продуктів, які можуть бути ідентифіковані, контролюються Товариством і, ймовірно, принесуть додаткові економічні вигоди, що перевищують витрати, обліковуються у складі нематеріальних активів. Капіталізовані витрати включають витрати на персонал, який займається розробкою програмного забезпечення, та відповідну частину накладних витрат. Усі інші витрати, пов’язані з програмним забезпеченням (наприклад, його обслуговуванням), відносяться на видатки по мірі їх здійснення. У разі знецінення нематеріальних активів, їхня балансова вартість зменшується до вартості використання чи справедливої вартості за мінусом витрат на реалізацію, залежно від того, яка з них більша.

Для всіх фінансових інструментів, які обліковуються за амортизованою собівартістю, процентні доходи чи витрати відображаються за ефективною ставкою відсотка, що є ставкою, яка точно дисконтує очікувані майбутні виплати та надходження протягом очікуваного строку служби фінансового інструмента чи більш короткого періоду, де це є застосовним, до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов’язання. Відповідно до стандартних умов договору про надання Товариством коштів у позику процентний дохід розраховується із застосуванням процентної ставки до валової балансової вартості фінансових активів у період, коли такі активи не є простроченими. З моменту виходу у прострочку Товариство має право нараховувати позичальнику пеню (відповідно до стандартних умов договору). При цьому, Товариство здійснює перерахунок ефективної ставки відсотка, виходячи з очікувань щодо частки від передбаченої договором пені, яка буде виставлена Товариством позичальнику, виходячи із загальної практики роботи з позичальниками та попереднього досвіду Товариства.

Учасники Товариства мають право на відшкодування своєї частки в капіталі Товариства в грошовій формі. Сума відшкодування є змінною величиною і залежить від справедливої вартості чистих активів Товариства, визначених відповідно до МСФЗ. Зобов'язання Товариства з відшкодування часток учасників в його капіталі призводить до виникнення фінансового зобов'язання, сума якого дорівнює поточній вартості відшкодування, навіть якщо зазначене зобов'язання залежить від наміру учасників реалізувати своє право. Однак при певних обставинах Товариство класифікує свої чисті активи як капітал, якщо задовольняються наступні критерії пп. 16 А та 16 Б МСБО 32: (а) Інструмент надає власнику право на пропорційну частку чистих активів Товариства в разі його ліквідації. Чисті активи Товариства - це ті активи, які залишаються після вирахування всіх інших вимог щодо його активів. Пропорційна частка визначається шляхом: 1) ділення чистих активів Товариства при його ліквідації на одиниці рівної величини; і 2) множення цієї суми на кількість одиниць, наявних у власника фінансового інструмента. (б) Інструмент належить до класу інструментів, який є субординованим по відношенню до всіх інших класів інструментів. Для включення в такий клас інструмент: 1) не повинен мати ніякого пріоритету над іншими вимогами за активами Товариства при його ліквідації, і 2) не обов'язково повинен конвертуватися в інший інструмент до його включення в клас інструментів, які є субординованими по відношенню до всіх інших класів інструментів. (в) Усі фінансові інструменти класу, субординованого по відношенню до всіх інших класів інструментів, мають ідентичні характеристики. Наприклад, всі вони повинні мати право на зворотний продаж, і для всіх інструментів в даному класі повинна використовуватися одна і та ж формула чи інший метод розрахунку ціни на зворотній викуп або погашення. (г) Крім договірного зобов'язання емітента щодо викупу або погашення інструменту в обмін на грошові кошти чи інший фінансовий актив, даний інструмент не включає ніякого іншого договірного зобов'язання з постачання грошових коштів або іншого фінансового активу іншому підприємству або обміну фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями з іншим суб'єктом господарювання на умовах, які потенційно несприятливі для Товариства; даний інструмент також не є контрактом, який підлягає або може бути погашений за рахунок власних інструментів капіталу Товариства. (д) Загальний очікуваний рух грошових коштів по інструменту протягом терміну його дії в основному залежать від прибутку або збитку, змін в визнаних чистих активах або змін у справедливій вартості визнаних і невизнаних чистих активів Товариства протягом терміну дії інструмента (за винятком будь-яких ефектів від самого інструмента).

Товариство орендує різноманітні офісні приміщення та обладнання. Договори можуть включати як компоненти, які є договорами оренди, та і компоненти, які не є договорами оренди. Товариство розподіляє винагороду за договором між компонентами оренди та компонентами, які не є орендою, на основі їх відносної ціни відокремленої угоди. Проте за договорами оренди нерухомості, в яких Товариство виступає орендарем, воно прийняло рішення не відокремлювати компоненти оренди та компоненти, які не є орендою, а відобразити їх в якості одного компонента оренди. Активи, що виникають за договорами оренди, спочатку оцінюються за приведеною вартістю. Активи у формі права користування оцінюють за первісною вартістю, яка включає: • суму первісної оцінки зобов'язання з оренди; • орендні платежі на дату початку оренди чи до неї, за вирахуванням отриманих стимулюючих платежів за орендою; • будь-які первісні прямі витрати; та • витрати на відновлення активу до стану, який вимагається умовами договорів оренди. Активи у формі права користування, як правило, амортизуються лінійним методом протягом строку корисного використання активу або строку оренди, залежно від того, який з них закінчиться раніше. Якщо Товариство достатньою мірою упевнене у виконанні опціону на придбання, Товариство амортизує актив у формі права користування протягом строку корисного використання базового активу. Подальша зміна сфери використання договору оренди чи відшкодування за оренду, яка не була передбачена початковими умовами оренди є модифікацією оренди. Товариство обліковує такі подальші зміни як новий договір оренди у випадках коли: • модифікація збільшує сферу застосування договору оренди (за рахунок додавання права користування одним або декількома базовими активами) і • відшкодування за оренду збільшується на величину, співмірну з ціною окремого договору на збільшений обсяг, а також на відповідні коригування такої ціни, що відображають обставини конкретного договору. Зобов'язання, що виникають за договорами оренди, спочатку оцінюються за приведеною вартістю. Орендні зобов'язання включають чисту приведену вартість наступних орендних платежів: • фіксованих платежів (у тому числі, по суті, фіксованих платежів) за вирахуванням будь-яких стимулюючих платежів за орендою до отримання, • змінного орендного платежу, який залежить від індексу чи ставки, що спочатку оцінюється з використанням індексу або ставки на дату початку оренди, • сум, очікуваних до сплати Товариством за гарантіями ліквідаційної вартості, • ціни виконання опціону на придбання, за умови, що Товариство достатньою мірою упевнено у виконанні цього опціону, та • виплат штрафів за припинення оренди, якщо строк оренди відображає виконання Товариством цього опціону. Орендні платежі дисконтуються з використанням процентної ставки, закладеної у договір оренди. Якщо цю ставку легко визначити неможливо, що, як правило, має місце у випадку наявних у Товариства договорів оренди, Товариство використовує ставку залучення додаткових позикових коштів – це ставка, за якою Товариство могло б залучити на аналогічний строк та за аналогічного забезпечення позикові кошти, необхідні для отримання активу вартістю, аналогічною вартості активу у формі права користування в аналогічних економічних умовах. Для визначення ставки залучення додаткових позикових коштів Товариство: • за можливості, використовує в якості вихідної інформацію про нещодавно отримане Товариством від третьої сторони фінансування та коригує його з урахуванням зміни умов фінансування за період з моменту отримання фінансування від третьої сторони, • використовує підхід нарощування, за якого розрахунок починається з безризикової процентної ставки, яка коригується з урахуванням кредитного ризику, та • проводить коригування з урахуванням специфіки договору оренди, наприклад, строку оренди, країни, валюти та забезпечення. Товариство зазнає впливу ризику потенційного збільшення змінних орендних платежів у майбутньому, що залежать від індексу чи ставки, яке не відображається в орендному зобов'язанні, доки не вступить у силу. Після проведення коригувань орендних платежів, які залежать від індексу чи ставки, виконується переоцінка зобов'язання з оренди з коригуванням вартості активу у формі права користування. Орендні платежі розподіляються між основною сумою зобов'язань та фінансовими витратами. Фінансові витрати відображаються у складі прибутку чи збитку протягом усього періоду оренди для того, щоб забезпечити постійну періодичну процентну ставку за непогашеним залишком зобов'язання за кожний період. Платежі за короткостроковою орендою обладнання і транспортних засобів та орендою будь-яких активів із низькою вартістю визнаються лінійним методом як витрати у складі прибутку чи збитку. Короткострокова оренда - це договір оренди строком не більше 12 місяців. Активи з низькою вартістю включають обладнання та невеликі предмети офісних меблів, вартість яких не перевищує суму гривень еквівалентну 5 тис. дол. США на дату початку оренди.

Дебіторська заборгованість за виданими кредитами та інша дебіторська заборгованість обліковуються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки за вирахуванням резерву під очікувані кредитні збитки. Віднесення дебіторської заборгованості за виданими кредитами та іншої дебіторської заборгованості у категорію оцінки за амортизованою вартістю здійснене за результатами аналізу бізнес-моделі управління відповідними групами активів та проведеного аналізу контрактних грошових потоків.

Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до звіту про фінансовий стан лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум, коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями. При цьому право на взаємозалік (а) не повинне залежати від майбутніх подій та (б) повинне мати юридичну силу в усіх наступних обставинах: (i) у ході звичайного ведення бізнесу, (ii) у випадку дефолту та (iii) у випадку неплатоспроможності або банкрутства.

Основні засоби відображаються за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та резерву на знецінення, якщо потрібно. Первісна вартість основних засобів являє собою ціну придбання, включаючи мито на імпорт та невідшкодовувані податки на придбання, а також будь-які безпосередні витрати, пов’язані з доведенням активу до робочого стану та його транспортуванням до місця використання. Подальші витрати капіталізуються у балансовій вартості активу або визнаються як окремий актив лише у випадку, коли ймовірно, що Товариство отримає від цього активу майбутні економічні вигоди, пов’язані з цими витратами, а його вартість можна достовірно оцінити. Витрати на ремонт та поточне технічне обслуговування визнаються витратами по мірі їх виникнення. Витрати на заміну значних компонентів основних засобів капіталізуються із наступним списанням вартості заміненого компоненту. Станом на кінець кожного звітного періоду керівництво оцінює наявність ознак знецінення основних засобів. Якщо такі ознаки існують, керівництво оцінює вартість відшкодування активу як його справедливу вартість за вирахуванням витрат на вибуття або вартість використання активу, залежно від того, яка з них більша. Балансова вартість зменшується до вартості відшкодування, а збиток від знецінення визнається у складі прибутку чи збитку за рік у сумі перевищення величини знецінення над попередньою додатною переоцінкою, яка відображена у складі капіталу. Збиток від знецінення активу, визнаний у попередніх роках, сторнується відповідним чином, якщо в оцінках, використаних для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за вирахуванням витрат на вибуття, відбулися зміни. Прибутки та збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння надходжень від вибуття та балансової вартості активів, що вибули, і визнаються у складі прибутку чи збитку за рік.

Дохід визнається в сумі ціни угоди. Ціна угоди – це сума винагороди, право на яку Товариство очікує отримати в обмін на передачу контролю над обіцяними товарами чи послугами покупцю, без урахування сум, одержаних від імені третіх сторін.

Поточні податкові активи та зобов’язання за поточний і попередній періоди оцінюються за вартістю, що очікується до відшкодування податковими органами або до сплати податковим органам, згідно з українським податковим законодавством. Ставки податку та податкове законодавство, що використовуються для розрахунку цієї суми, – є такі, що були офіційно чи фактично прийняті на звітну дату.

Кредиторська заборгованість за основною діяльністю відображається в обліку, якщо контрагент виконав свої зобов’язання за угодою, і визнається спочатку за справедливою вартістю, а в подальшому обліковується за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі – "Товариство") є товариством з обмеженою відповідальністю, що створене згідно із законодавством України 31 січня 2013 року ("дата реєстрації"). 21 березня 2013 року Товариство було зареєстроване Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансова установа.

Юридична адреса Товариства: вул. Лейпцизька, буд. 15, літ. Б, м. Київ, Україна, 01015.

Станом на 31 грудня 2020 року в Товаристві працювали 335 осіб (31 грудня 2019 року: 305 осіб).

Станом на 31 грудня 2020 року та 31 грудня 2019 року власники та відповідно їх частки в капіталі представлені таким чином:

Станом на 31 грудня 2020 року та 31 грудня 2019 року кінцевим бенефіціарним власником Товариства є громадянин України Лизанець Михайло Сергійович.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»

Україна

товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

Юридична адреса Товариства: вул. Лейпцизька, буд. 15, літ. Б, м. Київ, Україна, 01015.

вул. Лейпцизька, буд. 15, літ. Б, м. Київ, Україна, 01015.

Товариство створено для надання фінансових послуг, а саме надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, з метою та для цілей отримання прибутку.

- Операційне середовище, ризики та економічні умови в Україні

На початку 2020 року нове захворювання, викликане коронавірусом (COVID-19), почало швидко поширюватися по всьому світу, в результаті чого Всесвітня організація охорони здоров’я у березні 2020 року оголосила про пандемію. Заходи, що були вжиті багатьма країнами для стримання поширення COVID-19, призводять до значних зривів операційної діяльності багатьох компаній та мають значний вплив на світові фінансові ринки. Значення впливу COVID-19 на бізнес Товариства багато в чому залежить від тривалості та охоплення світової та української економік ефектами пандемії.

Макроекономічна ситуація протягом перших місяців 2020 року сприяла стабілізації фінансової системи України. У 2020 році темп інфляції споживчих цін в Україні становив 5.0% (у порівнянні з 4.1% у 2019 році). Проте внутрішні та зовнішні фактори, вплив яких на економіку України розпочався у другому півріччі 2019 року та значно посилився у 2020 році, призвели до девальвації гривні. Станом на 31 грудня 2020 року офіційний обмінний курс гривні по відношенню до долара США становив 28.27 гривні за 1 долар США порівняно з 23.69 гривні за 1 долар США станом на 31 грудня 2019 року.

Триває період погашення державних боргів, які Україна залучала в кризові періоди для підтримки валютної ліквідності. Валютні виплати за державним боргом залишаються концентрованими. Сукупно у 2020-2022 роках валютні виплати Уряду та Національного банку України (НБУ) разом з процентами перевищать 24 мільярди доларів США. Більшу частину цієї суми потрібно буде рефінансувати на зовнішніх ринках.

У наступних періодах основний макроекономічний ризик представлений значними виплатами державного боргу. У зв'язку з цим критично важливими залишаються реалізація нової програми Міжнародного валютного фонду та умови співпраці з іншими міжнародними фінансовими установами.

Станом на кінець 2019 року НБУ встановив облікову ставку у розмірі 13.5%. Протягом 2020 року було прийнято рішення щодо подальшого пом’якшення монетарної політики, і облікову ставку НБУ було знижено до 6.0%. Проте у березні-квітні 2021 року облікову ставку було підвищено до 7.5%. Стрімкий розвиток подій, спричинених поширенням коронавірусу COVID-19, призвів до формування розривів ліквідності окремих банків та зростання попиту на міжбанківські кредитні ресурси. З метою збереження фінансової стабільності НБУ переглянув принципи функціонування кредитно-грошової політики, запровадив довгострокове рефінансування банків, підкріпив банки готівковою іноземною валютою, відстрочив формування банками резервів капіталу, запропонував банкам запровадити особливий пільговий період обслуговування кредитів у період дії карантину для населення та бізнесу (кредитні канікули).

У березні 2020 року в Україні був  призначений новий уряд. У контексті політичних змін ступінь невизначеності, у тому числі щодо майбутнього напрямку реформ, у 2020 році залишається вкрай високим. Значна кількість компаній в країні вимушені припиняти або обмежувати свою діяльність на час карантинних обмежень. Заходи, що вживаються для стримування поширення вірусу, включаючи обмеження руху транспорту, карантин, соціальні дистанції, призупинення діяльності об’єктів інфраструктури, тощо уповільнюють економічну діяльність компаній, у тому числі і Товариства. 

Керівництво Товариства вже прийняло низку заходів з метою мінімізації ризиків для працівників в період пандемії  COVID-19. Товариство запровадило віддалену роботу з дому, посилило гігієнічний контроль та правила, провело аналіз планану дій на випадок непередбачених ситуацій та здійснило відповідне тестування робочих процесів Товариства на випадок виникнення таких ситуацій, тощо.

Також для мінімізації економічних ризиків Товариство вжило низку консервативних обмежень щодо видачі кредитів та змінило оцінку кредитоспроможності позичальників. Див. Примітку 4.

Остаточний результат політичної та економічної ситуації в Україні, а також невизначенніть та тривалость подій, пов’язаних зі спалахом коронавірусу COVID-19,  передбачити вкрай складно, проте вони можуть мати подальший суттєвий вплив на економіку України та бізнес Товариства.

Дана фінансова звітність була складена у відповідності до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності («МСФЗ»). Основні принципи облікової політики, що використовувалися під час підготовки цієї фінансової звітності застосовувались послідовно відносно всіх періодів, представлених у звітності, якщо не зазначено інше. Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає застосування певних важливих бухгалтерських оцінок. Вона також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики Товариства його керівництво застосовувало власні професійні судження. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності, описані у Основні облікові судження та оцінки

Необхідні дозвільні документи щодо застосування ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів): ► Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи IK №105 від 21 березня 2013 року;

► Ліцензія щодо надання фінансових послуг, видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 14 травня 2015 року (безстрокова), переоформлена 26 січня 2017 року згідно Розпорядження "Про переоформлення деяким фінансовим установам діючих ліцензій, у зв’язку зі звуженням виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню" № 163 від 26 січня 2017 року.

Товариство використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що визнаються у фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов’язань протягом наступного фінансового року. Оцінки та судження постійно оцінюються і базуються на попередньому досвіді керівництва та інших факторах, у тому числі на очікуваннях щодо майбутніх подій, які вважаються обґрунтованими за існуючих обставин. Крім суджень, які передбачають облікові оцінки, керівництво Товариства також використовує професійні судження при застосуванні облікової політики. Професійні судження, які чинять найбільш суттєвий вплив на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та оцінки, результатом яких можуть бути значні коригування балансової вартості активів і зобов’язань протягом наступного фінансового року, включають:

Оцінка очікуваного кредитного збитку. Розрахунок та оцінка очікуваного кредитного збитку вимагають суттєвих професійних суджень і передбачають застосування методології, моделей та вхідних параметрів. Наступні компоненти розрахунку очікуваного кредитного збитку мають найбільш суттєвий вплив на резерв під очікувані кредитні збитки: визначення дефолту, ймовірність дефолту, заборгованість у разі виникнення дефолту, збиток у разі виникнення дефолту. Товариство регулярно аналізує та здійснює валідацію моделей і вхідних параметрів для мінімізації різниці між оцінкою очікуваного кредитного збитку та фактичним кредитним збитком. Ситуація з значними та швидкими змінами в економічному середовищі в зв’язку з стрімким поширення COVID-19 протягом звітного періоду вимагає врахування додаткових економічних сценаріїв під час розрахунку очікуваних кредитних збитків та коригування результатів моделювання, що базуються на експертних оцінках. Керівництво здійснило аналіз кредитного портфелю і визначило, що в з’вязку з прийнятими Товариством консервативними обмеженнями з видачі кредитів та змінами оцінки кредитоспроможності позичальників, якість кредитного портфелю протягом останніх 180 днів до звітної дати була краще звичайного. Таким чином, Товариство вирішило оцінювати йморівність дефолту та збитки у разі дефолту на основі історичної інформації за останні 360 днів до звітної дати. Станом на 31 грудня 2020 року Товариство провело аналіз чутливості резерву під очікувані кредитні збитки до зміни імовірності дефолту та очікуваних збитків у разі дефолту. Якби очікувана імовірність дефолту та очікувані збитки при дефолті були оцінені, використвуючи звичайний підхід, тобто за останні 180 днів, то резерв під очікувані кредитні збитки станом на 31 грудня 2020 року був би на 18 255 тис. грн. меншим. Керівництво буде продовжувати відслідковувати потенційний вплив даної ситуації та буде застосовувати всіх можливих заходів для мінімізації будь-яких негативних наслідків. Первісне визнання отриманих кредитів. У 2020 та 2019 роках Товариство користувалось кредитами, які надавав один із учасників Товариства. Для цілей первісного визнання отриманих кредитів Товариство здійснило порівняння ставок за отриманими кредитами з ринковими ставками. За результатами проведеного аналізу Товариство визнало різницю між справедливою вартістю отриманих кредитів та їх номінальною вартістю у складі капіталу як результат операцій з учасниками. Для цілей розрахунку справедливої вартості отриманих кредитів Товариство визначило ринкову ставку, виходячи із рівня безризикової ставки гривневих запозичень та проведеної оцінки премії за ризик для компаній фінансового сектора. Оскільки Товариство отримувало кредити траншами протягом усього періоду 2019 - 2020 років, то для оцінки справедливої вартості отриманих кредитів у кожному з відповідних років Товариство визначило середню ринкову ставку у розмірі 21,4%. Такий підхід Товариство вважає доцільним, виходячи з того, що у 2019 – 2020 роках не спостерігалось суттєвих коливань ринкових ставок на короткострокові запозичення. Якби ринкова ставка була на 100 базисних пункти вищою/нижчою, то ефект на капітал був би на 30 тис. грн. меншим/на 30 тис. грн. більшим відповідно (2019 рік: ефект на капітал був би на 354 тис. грн. меншим/на 356 тис. грн. більшим відповідно).

Мета Товариства при управлінні капіталом полягає у забезпеченні подальшої роботи як безперервно діючого підприємства, щоб приносити прибуток учасникам та вигоди іншим зацікавленим сторонам, а також підтримувати оптимальну структуру капіталу для зменшення його вартості.

Товариство створене у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю і не має випущених акцій. Станом на 31 грудня 2020 року та 31 грудня 2019 року статутний капітал Товариства становив 16 634 тис. грн. Станом на 31 грудня 2020 року та на 31 грудня 2019 року зареєстрований капітал Товариства сплачено грошовими коштами в повному обсязі згідно з діючим законодавством України. Згідно з чинним законодавством України та установчими документами Товариства, станом на 31 грудня 2020 року та на 31 грудня 2019 року учасники Товариства мали безумовне право на відшкодування своєї частки в його капіталі в будь-який час в грошовій формі в розмірі своєї пропорційної частки у вартості активів Товариства. Однак за певних обставин Товариство може класифікувати свої чисті активи як капітал, якщо задовольняються певні критерії. Керівництво вважає, що кожен із відповідних критеріїв задоволений, тому чисті активи Товариства класифікуються як капітал.

Сума капіталу, управління яким здійснює Товариство станом на 31 грудня 2020 року, складає 596 478 тис. грн. (31 грудня 2019 року: 402 579 тис. грн.).

Станом на 31 грудня 2020 року та 31 грудня 2019 року Товариство відповідало вимогам Положення про Державний реєстр фінансових установ, згідно з якими фінансові компанії повинні підтримувати мінімальну суму власного капіталу на рівні, не нижчому за суму, встановлену Положенням на момент їх внесення до Державного реєстру фінансових установ (3 000 тис. грн. для Товариства).

Наступні змінені стандарти набули чинності з 1 січня 2020 року, але не мали суттєвого впливу на Товариство:

Зміна МСФЗ 16 "Пільгові умови оренди у зв'язку з COVID-19" (опублікована 28 травня 2020 року і вступила у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати).

Зміни Концептуальної основи фінансової звітності (опубліковані 29 березня 2018 року і вступили у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати).

Визначення бізнесу – зміни МСФЗ 3 (опубліковані 22 жовтня 2018 року і вступили у силу для угод придбання з початку річного звітного періоду, який починається з 1 січня 2020 року або після цієї дати).

Визначення суттєвості – зміни МСБО 1 та МСБО 8 (опубліковані 31 жовтня 2018 року і вступили у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати).

Реформа базової процентної ставки – зміни МСФЗ 9, МСБО 39 та МСФЗ 7 (опубліковані 26 вересня 2019 року і вступили у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати).

Зміна МСФЗ 16 «Пільгові умови оренди у зв'язку з COVID-19»

Зміна опублікована 28 травня 2020 року і вступила у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати. Зміна не мала суттєвого впливу на Товариство.

Зміни Концептуальної основи фінансової звітності

Зміни опубліковані 29 березня 2018 року і вступили у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати. Зміни не мали суттєвого впливу на Товариство.

Зміни МСФЗ 3

Зміни стосуються визначення бізнесу, були опубліковані 22 жовтня 2018 року і вступили у силу для угод придбання з початку річного звітного періоду, який починається з 1 січня 2020 року або після цієї дати. Зміни не мали суттєвого впливу на Товариство.

Зміни МСБО 1 та МСБО 8

Зміни стосуються визначення суттєвості, були опубліковані 31 жовтня 2018 року і вступили у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати. Зміни не мали суттєвого впливу на Товариство.

Зміни МСФЗ 9, МСБО 39 та МСФЗ 7

Зміни стосуються реформи базової процентної ставки, були опубліковані 26 вересня 2019 року і вступили у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати. Зміни не мали суттєвого впливу на Товариство.

Були опубліковані окремі нові стандарти та інтерпретації, що будуть обов’язковими для застосування Товариством у річних періодах, починаючи з 1 січня 2021 року та пізніших періодах.

Товариство не застосовувало ці стандарти та інтерпретації до початку їх обов’язкового застосування.

Продаж чи внесок активів в асоційовану компанію або спільне підприємство інвестором – зміни МСФЗ 10 та МСБО 28 (опубліковані 11 вересня 2014 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з дати, яка буде встановлена РМСБО, або після цієї дати).  МСФЗ 17 "Договори страхування" (опублікований 18 травня 2017 року і вступає в силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2021 року або після цієї дати).  Класифікація зобов'язань у короткострокові або довгострокові – зміни МСБО 1 (опубліковані 23 січня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2022 року або після цієї дати).  Класифікація зобов'язань у короткострокові або довгострокові – перенесення дати набуття чинності – зміни МСБО 1 (опубліковані 15 липня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати).  Виручка, отримана до початку запланованого використання активу, Обтяжливі договори – вартість виконання договору, Посилання на Концептуальну основу – зміни обмеженої сфери застосування до МСБО 16, МСБО 37 та МСФЗ 3, і Щорічні удосконалення МСФЗ 2018-2020 років – зміни МСФЗ 1, МСФЗ 9, МСФЗ 16 та МСБО 41 (опубліковані 14 травня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2022 року або після цієї дати).  Зміни МСФЗ 17 та зміна МСФЗ 4 (опубліковані 25 червня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати).  Реформа базової процентної ставки (IBOR) – зміни МСФЗ 9, МСБО 39, МСФЗ 7, МСФЗ 4 та МСФЗ 16 – Етап 2 (опубліковані 27 серпня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2021 року або після цієї дати).  Якщо інше не зазначено вище, не очікується суттєвого впливу цих нових стандартів та інтерпретацій на фінансову звітність Товариства.

Зміни МСФЗ 10 та МСБО 28

Зміни стосуються продажу чи внеску активів в асоційовану компанію або спільне підприємство інвестором. Опубліковані 11 вересня 2014 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з дати, яка буде встановлена РМСБО, або після цієї дати.

Не очікується суттєвого впливу нових стандартів та інтерпретацій на фінансову звітність Товариства.

МСФЗ 17 "Договори страхування"

Стандарт опублікований 18 травня 2017 року і вступає в силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2021 року або після цієї дати.

Не очікується суттєвого впливу нових стандартів та інтерпретацій на фінансову звітність Товариства.

Зміни МСБО 1

Зміни стосуються класифікації зобов'язань у короткострокові або довгострокові, були опубліковані 15 липня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати.

Не очікується суттєвого впливу нових стандартів та інтерпретацій на фінансову звітність Товариства.

Зміни обмеженої сфери застосування до МСБО 16, МСБО 37 та МСФЗ 3, і зміни МСФЗ 1, МСФЗ 9, МСФЗ 16 та МСБО 41

Зміни стосуються виручки, отриманої до початку запланованого використання активу, обтяжливих договорів – вартість виконання договору, посилань на Концептуальну основу. Зміни опубліковані 14 травня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2022 року або після цієї дати.

Не очікується суттєвого впливу нових стандартів та інтерпретацій на фінансову звітність Товариства.

Зміни МСФЗ 17 та зміна МСФЗ 4

Зміни опубліковані 25 червня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати.

Не очікується суттєвого впливу нових стандартів та інтерпретацій на фінансову звітність Товариства.

Зміни МСФЗ 9, МСБО 39, МСФЗ 7, МСФЗ 4 та МСФЗ 16

Зміни стосуються реформи базової процентної ставки (IBOR), були опубліковані 27 серпня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2021 року або після цієї дати.

Не очікується суттєвого впливу нових стандартів та інтерпретацій на фінансову звітність Товариства.

Емісія облігацій. У грудні 2020 року учасники Товариства затвердили рішення про емісію облігацій у сумі 200 000 тис. грн. У лютому 2021 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку видано Тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємства та 15 лютого 2021 року Національним депозитарієм України депоновано Тимчасовий Глобальний сертифікат. Отриманий процентний кредит. Товариство в період після звітної дати до дати затвердження звітності погасило заборгованість за основною сумою кредиту в сумі 115 000 тис. грн.

Фінансову звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2020 року було затверджено до випуску та підписано від імені керівництва Товариства, в лиці Керівника та Головного бухгалтера.

2021-04-28

За звітний період жодних операцій з пов’язаними особами, крім отриманих процентних кредитів та виплати нарахованих відсотків за цими кредитами, нарахування та оплата роялті, а також операцій з виплати винагороди управлінському персоналу не було. Суми по операціях з пов’язаними особами, розкриті в даних таблицях, відображені у складі витрат звітного періоду

Винагороди пов’язаним особам включають в себе виплату доходу у вигляді заробітної плати та премій ключовому управлінському персоналу. Нарахування на винагороду включають в себе соціальні нарахування (податки на заробітню плату).

До складу ключового управлінського персоналу входять члени Ради Директорів Товариства, Директор Товариства та головний бухгалтер.

За звітний період жодних операцій з пов’язаними особами, крім отриманих процентних кредитів та виплати нарахованих відсотків за цими кредитами, нарахування та оплата роялті, а також операцій з виплати винагороди управлінському персоналу не було.

З 1 січня 2019 року оренда визнається як актив у формі права користування з відображенням відповідного зобов'язання, починаючи з дати, на яку орендований актив доступний для використання Товариством. Станом на 31 грудня 2020 року активи у формі права користування Товариства представлені офісними приміщеннями.

Станом на 31 грудня 2020 року дебіторська заборгованість за виданим авансами у сумі 10 338 тис. грн. є короткостроковою та включається до складу нефінансових активів (31 грудня 2019 року: 7 614 тис грн. – є короткостроковою заборгованістю). Інша поточна дебіторська заборгованість включає заборгованість за операціями продажу кредитів у факторинг та іншу дебіторську заборгованість в національній валюті. Прострочена інша поточна дебіторська заборгованість станом на 31 грудня 2020 року відсутня. У звіті про фінансовий стан дебіторська заборгованість за основною сумою виданих кредитів та нарахованими відсотками відображається у сумі за мінусом резерву під знецінення. 31 грудня 2020 31 грудня 2019 Дебіторська заборгованість за основною сумою виданих кредитів 865 999 1 039 478 Резерв під очікувані кредитні збитки за основною сумою виданих кредитів/ Резерв під знецінення основної суми виданих кредитів (156 282) (252 536) Дебіторська заборгованість за основною сумою виданих кредитів після вирахування резерву під очікувані кредитні збитки 709 717 786 942 Дебіторська заборгованість по нарахованих відсотках за виданими кредитами 181 964 371 049 Резерв під очікувані кредитні збитки на нараховані відсотки за виданими кредитами/ Резерв під знецінення нарахованих відсотків за виданими кредитами (99 604) (244 668) Дебіторська заборгованість по нарахованих відсотках за виданими кредитами після вирахування резерву під очікувані кредитні збитки 82 360 126 381 Всього виданих кредитів 792 077 913 323 Грошові кошти та їх еквіваленти за станом на 31 грудня 2020 року зберігаються в національній валюті на банківських рахунках Товариства, на депозитних рахунках кошти відсутні (станом на 31 грудня 2019 року: в національній валюті, з них 1 651 тис. грн. – на депозитних рахунках на вимогу). Нижче у таблиці подано інформацію щодо поточних та депозитних рахунків в банках за кредитною якістю на основі рейтингів банків за оцінками рейтингового агентства «Експерт Рейтинг» станом на 31 грудня 2020 року та 31 грудня 2019 року: 31 грудня 2020 31 грудня 2019 uaAAA 12 155 - uaAA 5 724 11 985 Без рейтингу 6 452 2 902 Всього 24 331 14 887 Рух резерву під знецінення є таким: Всього На 1 січня 2019 1 336 Розформовано (1 102) На 31 грудня 2019 234 На 1 грудня 2020 234 Сформовано 10 048 На 31 грудня 2020 10 282

Станом на 31 грудня 2020 року поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги представлена зобов’язаннями у національній валюті у сумі 24 717 тис. грн. та в євро у сумі 11 979 тис. грн. (31 грудня 2019 року: у національній валюті – 34 066 тис. грн. та в євро – 18 831 тис. грн.)

Станом на 31 грудня 2020 року поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги включає зобов’язання у вигляді комісії за послуги за розрахунками з платіжними системами у сумі 5 055 тис.грн. (31 грудня 2019 року: 12 896 тис.грн.)

Поточні зобов’язання Товариства за отриманими кредитами представлені незабезпеченим процентним кредитом в національній валюті від учасника Товариства АТ "ЗНВКІФ "КАЙЛАС", який було отримано у 2016-2020 роках. Термін погашення кредиту – до 14 травня 2021 року (31 грудня 2019 року:  до 18 травня 2020 року). Відсоткова ставка за користування кредитом станом на 31 грудня 2020 року становила 35% (31 грудня 2019 року: 35%). Станом на 31 грудня 2020 року основна сума заборгованості за кредитом становила 171 788 тис. грн. (31 грудня 2019 року: 442 868 тис. грн.).

Основними ризиками, якими здійснює управління Товариство є кредитний ризик та ризик ліквідності. Політика управління ризиками включає наступне: Система оцінки ризиків та передача інформації про ризики. Ризики, яким піддається Товариство, оцінюються за допомогою методу, який відбиває як очікуваний збиток, понесення якого ймовірно в ході звичайної діяльності, так і непередбачені збитки, що є оцінкою найбільших фактичних збитків на підставі статистичних моделей. У моделях використовуються значення вірогідності, отримані з минулого досвіду і скориговані з урахуванням поточних та очікуваних у майбутньому економічних умов. Моніторинг і контроль ризиків, головним чином, ґрунтується на встановлених Товариством лімітах. Такі ліміти відображають стратегію ведення діяльності та ринкові умови, в яких функціонує Товариство, а також рівень ризику, який Товариство готове прийняти. Окрім цього, Товариство контролює і оцінює свою загальну здатність нести ризики відносно сукупної позиції по усіх видах ризиків і операцій. Інформація, отримана по усіх видах діяльності, вивчається і обробляється з метою аналізу, контролю і раннього виявлення ризиків. Значна частина інформації доступна керівництву Товариства і відповідальним співробітникам у вигляді автоматизованих звітів. У звітах міститься інформація про сукупний розмір кредитного ризику, прогнозні кредитні показники, виключення зі встановлених лімітів ризику, показники ліквідності і зміни в рівні ризику. Для усіх рівнів Товариства складаються різні звіти про ризики, які поширюються з тим, щоб забезпечити усім підрозділам Товариства доступ до необхідної і актуальної інформації. Щодня проводиться коротка нарада керівництва і відповідальних співробітників Товариства, на якій обговорюється підтримка встановлених лімітів, аналізується ліквідність, а також зміни в рівнях ризику. Зниження ризику. В рамках управління ризиками Товариство використовує можливість в режимі реального часу контролювати рівень акцептованих заявок і частку прострочених позик, змінюючи допустимий рівень кредитного ризику. Незначний термін кредитів дозволяє оперативно реагувати на зміну процентних ставок та загальної ситуації на ринку. Надмірні концентрації ризику. Концентрації ризику виникають у разі, коли низка контрагентів здійснює схожі види діяльності, або їх діяльність ведеться в одному географічному регіоні, або контрагенти мають аналогічні економічні характеристики, і в результаті зміни в економічних, політичних і інших умовах роблять схожий вплив на здатність цих контрагентів виконати договірні зобов’язання. Концентрації ризику відбивають відносну чутливість результатів діяльності Товариства до змін в умовах, які роблять вплив на певну галузь або географічний регіон. Підтримка диверсифікованого портфеля дозволяє Товариству уникнути надмірних концентрацій ризику. Фінансові активи та зобов’язання Товариства за географічною ознакою відносяться до України.

Кредитний ризик – ризик того, що Товариство зазнає збитків внаслідок того, що його клієнти або контрагенти не виконали своїх договірних зобов’язань.

Товариство управляє кредитним ризиком шляхом встановлення граничного розміру ризику, який Товариство готове прийняти по окремих контрагентах, а також за допомогою моніторингу дотримання встановлених лімітів ризику. Товариство надає два типи кредитів – з максимальною сумою  20,000 грн. на строк до 30 днів, та з максимальною сумою 30,000 грн. на строк до 126 днів. Один клієнт на будь-яку дату може мати лише один кредит.

Компоненти кредитного ризику:

- Ймовірність дефолту (Середньорічна ймовірність дефолту позичальника) – ймовірність, з якою дебітор може виявитися у стані неплатоспроможності.

- Втрати при дефолті (Середня очікувана частка втрат у разі дефолту) – частка від суми, яка підлягає кредитному ризику, яка може бути втрачена у разі дефолту.

Товариство розробило і продовжує працювати над удосконаленням системи оцінки кредитоспроможності контрагентів. Кредитна заявка користувача проходить через ряд ризик-правил, які у тому числі включають перевірку кредитної історії в Товаристві, даних у бюро кредитних історій і інших сервісах, оцінку вірогідності дефолту контрагента з урахуванням різного набору даних, оцінку вірогідності класифікації користувача як шахрая. Усі перераховані дії дозволяють оцінити рівень кредитного ризику на етапі розгляду кредитної заявки і домогтися автоматизації в ухваленні рішення на рівні не менше 90%. Регулярне оновлення моделей, удосконалення старих і розробка нових ризик-правил дозволяють управляти кредитним ризиком. Процедура перевірки кредитної якості дозволяє Товариству оцінити розмір потенційних збитків по ризиках, до яких воно схильне, і здійснити необхідні заходи.

Оцінка очікуваних кредитних збитків (ОКЗ). Очікувані кредитні збитки – це оцінка приведеної вартості майбутніх недоотриманих грошових коштів, зважена з урахуванням імовірності (тобто середньозважена величина кредитних збитків із використанням відповідних ризиків настання дефолту в певний період часу в якості вагових коефіцієнтів). Оцінка очікуваних кредитних збитків є об’єктивною та визначається шляхом встановлення діапазону можливих наслідків. Очікувані кредитні збитки оцінюються на основі наступних компонентів, які використовує Товариство: ймовірність дефолту, сума заборгованості на момент дефолту, збиток у разі дефолту.  

Сума заборгованості на момент дефолту – це оцінка ризику на майбутню дату дефолту з урахуванням очікуваних змін у сумі ризику після завершення звітного періоду, включаючи погашення основної суми боргу і сплату процентів, та очікуване використання коштів за кредитними зобов’язаннями. Ймовірність дефолту (PD) – це оцінка ймовірності настання дефолту протягом певного періоду часу. Збиток у разі дефолту (LGD) – це оцінка збитку, що виникає у випадку дефолту. Вона заснована на різниці між договірними грошовими потоками до виплати і потоками, які кредитор очікує отримати. Зазвичай, цей показник виражається в процентах від заборгованості на момент дефолту (EAD). При цьому Товариство розглядає 2 джерела отримання грошових потоків: від позичальників та від продажу кредитів факторинговим компаніям.

Очікувані кредитні збитки моделюються за весь строк дії інструмента. Весь строк дії інструмента дорівнює залишковому строку дії договору до терміну погашення боргових інструментів з коригуванням на непередбачуване дострокове погашення, якщо таке має місце.

В моделі управління "Очікувані кредитні збитки за весь строк" оцінюються збитки, які виникають у результаті настання всіх можливих подій дефолту протягом залишкового строку дії фінансового інструмента. Модель "12-місячні очікувані кредитні збитки" являє собою частину очікуваних кредитних збитків за весь строк, які виникають у результаті подій дефолту за фінансовим інструментом, настання яких можливе протягом 12 місяців після закінчення звітного періоду або протягом строку дії фінансового інструмента, який залишився, якщо він становить менше року.

Оцінка керівництвом очікуваних кредитних збитків здійснюється на портфельній основі і  базується на оцінках на визначений момент часу (Point in time), а не на оцінках за весь цикл (through the cycle). Оскільки кредити, які видаються Товариством є короткостроковими (строком до 30 днів та до 126 днів (з можливістю прологації) – за різними типами кредитів), ймовірність дефолту та збитки у разі дефолту оцінюються на основі історичної інформації за останні 180 днів до звітної дати відповідно, а макроекономічні змінні впливають на рівень дефолтів із певним часовим лагом, то Товариство вважає, що в такій ситуації для цілей оцінки очікуваних кредитних збитків може використовуватись виключно історична інформація.

Ситуація з значними та швидкими змінами в економічному середовищі в зв’язку з стрімким поширення COVID-19 протягом звітного періоду  вимагає врахування додаткових економічних сценаріїв під час розрахунку очікуваних кредитних збитків та  коригування результатів моделювання, що базуються на експертних оцінках. Керівництво здійснило аналіз кредитного портфелю і визначило, що в з’вязку з прийнятими Товариством консервативними обмеженнями з видачі кредитів та змінами оцінки кредитоспроможності позичальників, якість кредитного портфелю протягом останніх 180 днів до звітної дати була краще звичайного.

Таким чином, Товариство вирішило оцінювати йморівність дефолту та збитки у разі дефолту на основі історичної інформації за останні 360 днів до звітної дати.

Для цілей розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки Товариство розподіляє кредити на 2 групи: кредити новим клієнтам (коли клієнт вперше бере кредит) та кредити постійним (не новим) клієнтам. У кожній з груп кредити розподіляються на корзини за кількістю днів прострочки станом на звітну дату.

Для оцінювання ймовірності дефолту Товариство визначає дефолт як ситуацію, за якої ризик відповідає одному чи декільком із нижчезазначених критеріїв:

Оскільки Товариство видає лише короткострокові кредити, то оцінка наявності чи відсутності значного підвищення кредитного ризику (SICR) з моменту первісного визнання здійснюється виключно для аналізу кредитної якості портфеля виданих кредитів і не впливає на оцінку очікуваних кредитних збитків.

Значне підвищення кредитного ризику оцінюється Товариством на портфельній основі, виходячи із припущення про те, що з моменту первісного визнання відбувається значне підвищення кредитного ризику, якщо фінансові активи прострочені більш ніж на 4 дні (2019 рік: 30 днів).

За наявності доказів того, що критерії значного підвищення кредитного ризику більше не виконуються, інструмент переводиться назад в Етап 1.

Товариство проводить регулярний аналіз своєї методології та припущень для зменшення розбіжностей між оцінками та фактичними кредитними збитками. Таке бек-тестування проводиться, як мінімум, раз на рік.

Станом на 31 грудня 2020 року Товариство провело аналіз чутливості резерву під очікувані кредитні збитки до зміни імовірності дефолту та очікуваних збитків у разі дефолту. Якби очікувана імовірність дефолту та очікувані збитки при дефолті були в сукупності більшими/меншими на 15%, то резерв під очікувані кредитні збитки станом на 31 грудня 2020 року був би на 21 783 тис. грн. більшим та на 38 903 тис. грн. меншим відповідно (31 грудня 2019 року: на 58 553 тис. грн. більшим та на 74 580 тис. грн. меншим відповідно).

Товариство здійснює оцінку якості кредитного портфеля. Це забезпечує можливість управління існуючими ризиками.

Аналіз кредитів по термінах, що пройшли з дати затримки платежу станом на 31 грудня 2020 року, а також порівняльні дані такого аналізу станом на 31 грудня 2019 року, наведений нижче:

У категорію "Без прострочки" також включено дебіторську заборгованість за виданими кредитами з простроченням платежу до 3-х днів включно. Таке прострочення платежу відповідно до умов стандартного кредитного договору вважається грейс-періодом. Якщо позичальник гасить кредит протягом такого грейс-періоду, то до нього не застосовуються штрафні санкції.

Зазначені у таблиці вище категорії прострочки платежу застосовуються також для цілей групування дебіторської заборгованості за виданими кредитами  під час розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки.

Додатково Товариство проводить аналіз дебіторської заборгованості за виданими кредитами  за видами позичальників (нові – позичальники, які вперше взяли кредит у Товариства, та постійні – позичальники, які не вперше беруть кредит у Товариства). Відповідне групування також застосовується для цілей розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки, оскільки, виходячи із практики роботи Товариства, імовірність дефолту за дебіторською заборгованістю за виданими кредитами  новим позичальникам є вищою порівняно із імовірністю дефолту для постійних позичальників. Аналіз чистої балансової вартості дебіторської заборгованості за виданими кредитами  за видами позичальників наведено у таблиці нижче:

Ризик ліквідності – це ризик того, що Товариство не зможе виконати свої зобов’язання по виплатах при настанні терміну їх погашення в звичайних або непередбачених умовах.

З метою обмеження цього ризику керівництво забезпечило доступність довгострокових джерел фінансування, або має домовленості щодо пролонгації короткострокових зобов’язань.

Товариство також здійснює управління активами, враховуючи ліквідність, і щоденний моніторинг майбутніх грошових потоків. Цей процес включає оцінку очікуваних грошових потоків від термінових кредитів, а також очікувані потоки від стягнення простроченої заборгованості.

Товариство аналізує свої активи та можливість отримання грошових коштів, а також зобов’язання за строками погашення та планує грошові потоки залежно від очікуваних строків виконання зобов’язань за відповідними інструментами.

У таблиці нижче наведена інформація про недисконтовані платежі за фінансовими зобов’язаннями Товариства станом на 31 грудня:

Ризик зміни процентної ставки виникає внаслідок можливості того, що зміни в ринкових процентних ставках вплинуть на майбутні грошові потоки або справедливу вартість фінансових інструментів. Станом на 31 грудня 2020 та 2019 років Товариство не має фінансових активів та фінансових зобов’язань з плаваючими процентними ставками.

Керівництво визначає ліміти ризиків по валютах та загальний прийнятний рівень ризику, а також протягом дня (контроль здійснюється щоденно).

Ризик зміни процентної ставки виникає внаслідок можливості того, що зміни в ринкових процентних ставках вплинуть на майбутні грошові потоки або справедливу вартість фінансових інструментів. Станом на 31 грудня 2020 та 2019 років Товариство не має фінансових активів та фінансових зобов’язань з плаваючими процентними ставками.

Ієрархія джерел справедливої вартості. Станом на 31 грудня 2020 та 2019 років, у Товариства відсутні активи або зобов’язання, що обліковуються за справедливою вартістю.

Нижче наводиться порівняння балансової вартості та справедливої вартості в розрізі класів фінансових інструментів Товариства, що не визнаються за справедливою вартістю в звіті про фінансовий стан. У таблиці не наводяться значення справедливої вартості нефінансових активів та нефінансових зобов'язань.

Всі активи і зобов'язання, справедлива вартість яких розкривається у фінансовій звітності, класифікуються в рамках описаної нижче ієрархії джерел справедливої вартості на підставі вхідних даних самого нижнього рівня, які є суттєвими для оцінки справедливої вартості в цілому:

Оцінка справедливої вартості фінансових активів та зобов’язань проводилась з використанням суттєвих вхідних даних, що не спостерігаються на ринку (Рівень 3), окрім грошей та їх еквівалентів (Рівень 2).

У таблицях нижче поданий аналіз активів та зобов’язань, справедлива вартість яких розкривається, у розрізі рівнів ієрархії джерел справедливої вартості: